Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожовкнути

Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖОВКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖОВКНУТИ"
Боронувати, -ную, -єш, гл. = боронити 3. Старими жидами орав, а (жидівками боронував. АД. ІІ. 28.
Жура́бки, -ків, м. Шерстяные носки.
Зґо́я, зґо́ї, ж. пт. сойка, Carrulus glandarius. Шух. І. 23.
Навба́ч нар. Съ виду, на видъ.
Обкапати Cм. обкапувати.
Пересунути, -ся. Cм. пересувати, -ся.
Прізвисько, -ка, прізвище, -ща, с. 1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221. 2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. Ч. ЧР. 13. ha прізвисько, прізвище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Гол. І. 73. Ѳома, на прізвище Дидим. Єв. І. XI. 16.
Сонько, -ка, м. 1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку. Мил. 35. 2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків. Котл. Ен. V. 40.
Тарлабан, -на, м. Раст. Spiraea Filipendula L. Анн. 339.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖОВКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.