Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позав'язуватися

Позав'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Повязаться (о многихъ). Усі дівчата наші новими хустками позав'язувались.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Дра́ма, -ми, ж. Драма. «Колії. Українська драма». Хата, 113.
Закри́вдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть.
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички. КС. 1883. IV. 906.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! К. Іов. 83. Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Ном. № 2295. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. Чуб. І. 55. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. О. 1861. VIII. 26. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Грин. II. 179. Ум. лучченько.
Паламарчук, -ка, м. Молодой пономарь. Св. Л. 37.
Повитися Cм. повиватися.
Прохававкати, -каю, -єш, гл. О перепелѣ: прокричать.
Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах. Стор. II. 9.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Уснаститися, -щуся, -стишся, гл. Укрѣпиться. Скільки, раз скидали ми свого попа, так ні, уснастивсь таки, та й досі. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАВ'ЯЗУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.