Висповідатися, -даюся, -єшся, гл. Побывать на исповѣди. Піди попереду висповідайся.
Відгоріти Cм. відгоряти.
Глибочиня, -ні и глибочінь, -ні, ж. Глубина.
Догріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. догребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Догребаться, догресться.
Доко́шувати, -шую, -єш, сов. в. докоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Докашивать, докосить. З одного кінця докошували, а з другого гребці гребли.
Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Пакосний, -а, -е. = пакісний.
Поперетовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и перетовкти, но во множествѣ.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
