Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять.
Вітровий, -а, -е. Вѣтряный. Чи на вітровому морі, чп на суходолі?
Ганьбити, -блю, -биш, гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка?
Змінити, -ся. Cм. ii. зміняти, -ся.
Зопхнути, -ну́, -неш, гл. = зіпхнути. З кроватоньки зопхнула.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Намерка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Смеркаться. Тілько стало намеркати. Було уже пізненько, стало уже намеркать. Александровск. у.
Ополоти Cм. ополювати.
Перебоятися, -бою́ся, -ї́шся, гл.
1) Долго пробыть въ страхѣ.
2) Перестать бояться.
Стукотій, -тія, м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней.
