Відстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відстановити, -влю, -виш, гл. Удалять, удалить, отстранить. Оце тільки від грудей одлучать, так уже воно від діда й нікуди, — спить із їм укупі, поки друге підросте; тільки невістка одлучить, дід уже більшенького від себе відстановить, а другого бере.
Горду́н, -на́, м. Гордецъ. Козак не гордун, що оборве, то й в кавдун.
Запільчи́на, -ни, ж. = запілка.
Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Кладільник, -ка, м. Укладывающій снопы въ скирды. Ум. кладільничок. Зберемо женці — дівки — панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде.
Королівна, -ни, ж. Королевна. Ой ходять вони по риночку, як ті королівни. Чи воно яка князівна, чи королівна.
Лу́чний, -а, -е. 1) = влучний. 2) Лучной. 3) Согнутый въ дугу.
Насв'яти́ти. Cм. насвячувати.
Прикладок, -дка, м. Небольшая копна хлѣба. Кладь соломы.
Стогін, гону, м. Стонъ.