Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій.
Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Кипарис, -су, м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні.
Ли́шонька, -ки, ж. Ум. отъ ii лишка.
Мудри́на, -ни, ж. Раст. Larix europaea.
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров.
Спорськати, -каю, -єш, гл.
1) Обрызгать, окропить.
2) — різками. Выпороть.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт.
Уривати II, -ваю, -єш, сов. в. урити, урию, -єш, гл. Зарывать, зарыть.
