Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожлуктати

Пожлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЛУКТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЛУКТАТИ"
Боржій нар. Скорѣе. Коби боржій трава росла. Гол. IV. 494. Давай мені боржій коня. К. ЧР. 352. Він потяг боржій на базар. Федьк.
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько. Мет. 225.
Зрадливо нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем. Котл. Ен. VI. 76.
Ключина, -ни, ж. 1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються. Г. Барв. 64. 2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині. Мет. 24.
Легкота́, -ти, ж. Легкость. Н. Вол. у.
Плямочка, -ки, ж. Ум. отъ пляма.
Побрязкувати, -кую, -єш, сов. в. побрязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, побряцать, побрякивать. Перенесу ключі не побризкуючи. Мет.
Познущатися, -щаюся, -єшся, гл. Поиздѣваться.
Пообтісувати, -сую, -єш, гл. Обтесать (во множествѣ). Оці ось дубки пообтісуйте попереду. Харьк. у.
Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖЛУКТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.