Віджинати, -на́ю, -єш, сов. в. віджати, відіжну, -неш, гл. Жать, сжать за долгъ.
Відлічити, -ся. Cм. відлічувати, -ся.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Колотися, -лю́ся, -лешся, гл.
1) Колоться, производить уколы. Ячмінь колеться.
2) Раскалываться. Не колеться дровенят.
Намуркота́тися, -кочу́ся, -чешся, гл. Намурлыкаться.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Чувак, -ка, м. Мягкіе башмаки у горцевъ. А гаспидський черкес, які ловкі чуваки надів.
Шарварок, -рку, м.
1) Обязательная поголовная работа на поправкѣ дорогъ, мостовъ и пр. На шарварок жене. А нім шарварок відроблю, доти сердачок пропаде. Що божа весна, то вже тра оцю гатку шарварком гатити.
2) Шумъ, суматоха. Такий шарварок збили, що й годі.
Ширитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Расширяться. 2) Распространяться. Та що більше їх пригнічували, то більше вони плодились і ширились. 3) Располагаться, раскидываться. Добре ширитись в чужім.
