Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Я парубку ганьби не даю. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині.
Зануря́ти, -рію, -єш, сов. в. зану́рити, -рю, -риш, гл. Погружать, погрузить въ воду.
Змивати, -ва́ю, -єш, сов. в. змити, змию, -єш, гл.
1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Як водою змито — нема й нема.
2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка.
Клепання, -ня, с.
1) Кованіе.
2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Ознака, -ки, ж. Знакъ, признакъ. Гордо і поважно без ознаки жадної тревоги на лиці.
Перекручувати, -чую, -єш, сов. в. перекрути́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Перекручивать, перекрутить, испортить крутя. Не крути, бо перекрутиш.
2) Извращать, извратить, исказить. Хиба ж я так казав? Ти зовсім перекрутив.
Порватися, -рву́ся, -рве́шся, гл.
1) Разорваться, изорваться, перерваться.
2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. Розмова на тому і порвалася.
3) Cм. пориватися.
Поросити II, -шу́, -сиш, гл. Приносить поросятъ (о свиньѣ).
Проголити Cм. проголювати.
Сошечка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
