Ая́йкати, -каю, -єш, гл. Кричать ай-ай.
Гу́цу́л, -ла, м. Гуцулъ, житель гуцульщини.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать.
За́верба, -би, ж. и за́вербник, -ка, м. Родъ Раст. изъ породы Salix.
Коряк, -ка́, м.
1) Ковшъ. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та її тнуть коряками!
2) Плата мельнику мукою за помолъ. Моє діло мірошницьке: підкрути та й сядь, а коряки бери.
3) = корець 3. Ум. корячо́к. Кожному гостю по корячку і почали частуваться і кружать.
Нали́сник, -ка, м. 1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці — нестемнісінько, як налисники московські. 2) да́ти нали́сника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б'ють біду по висках! Пішла біда до мисника, і там дано налисника; пішла біда до груби, — і там дано у груди и т. д.
Перегоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. перегорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Перегорать, перегорѣть. Прикілок перегорить надвоє.
Підчернювати, -нюю, -єш, сов. в. підчорнити, -ню́, -ниш, гл. Подчернивать, подчернить.
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Чарчина, -ни, ж. = чарка. Я випив ще одну чарчину. нашим усе чарчина воро́чається, — т. е. есть постоянные случаи выпить.
