Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перемучити

Перемучити, -чу, -чиш, гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька. Ном. № 3757.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМУЧИТИ"
Балда, -ди, ж. 1) Большой топоръ. Вх. Зн. 1. 2) Неуклюжая, неповоротливая женщина. Ном. № 13951. 3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.
Две́рник, -ка, м. Придверникъ. Жел.
Колоддя, -дя́, с. соб. отъ колода. Я закладав комори й хату з віковічного дубового колоддя на два людські віки. Левиц. І. 374.  
Одноголосний, -а, -е. Единогласный. Желех.
Покудкудакати, -каю, -єш, гл. Покудахтать (о курицѣ).
Пообшкрябувати, -бую, -єш, гл. Обскресть (во множествѣ).
Присанабожитися, -жуся, -жишся, гл. Присосѣдиться. меж. 190.
Розгордіти, -ді́ю, -єш, гл. Возгордиться, загордиться. Так розгорділи деякі. Коринѳ. І, гл. IV. 18.
Скорість, -рости Скорость. Желех.
Сріб'яний, -а, -е. = срібний. Вх. Лем.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕМУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.