Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перемучити

Перемучити, -чу, -чиш, гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька. Ном. № 3757.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМУЧИТИ"
Гнівитися, -влюся, -вишся, гл. = гніватися. Багатий тут на смерть гнівився. Котл.
Кісно нар. = тісно. та його́ ще не кісно тре́ба. Да его еще не безотлагательно, не очень нужно. Зміев. у.
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Макс. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива. Г. Барв. 74.
Підповнити Cм. підповняти.
Підхвалити Cм. підхвалювати.
Розвертіти Cм. розвірчувати.
Тир, -ру, м. Насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26.
Тупісічко нар. = тупісінько. Шейк.
Удивитися Cм. удивлятися.
Файкати, -каю, -єш, гл. Разлетаться, развѣваться. Йде здалека парубок, поли від вітру так файкают на боки. Гн. І. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕМУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.