Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переминати

Переминати, -на́ю, -єш, сов. в. перемня́ти и перем'я́ти, -мну, -неш, гл. 1) Переминать, перемять. Ті орішки, що взяла у Василя, усе в жмені переминає. Кв. 2) Пережевывать, пережевать. 3)кого́ на зуба́х. Ругать, перебирать кого по косточкамъ. Знову почав Грицько гукати на всю хату, перетираючи та переминаючи на зубах не тільки Пріську з Христею, а й увесь рід їх. Мир. Пов. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМИНАТИ"
Дзирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. У коміні гуло, вікна дзирчали, у хаті все ходором заходило. Стор. МПр. 37.
Довба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. 1) Ковыряться. 2) Копаться, рыться. Все в кишені довбавсь. Кв. І. 9.
Мушкови́й, -а́, -е́ Съ крапинками. Хустки повелись мушкові микитонові. Борз. у.
Начинити I Cм. начиняти.
Огурятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. огуритися, -рюся, -ришся, гл. Упрямиться, заупрямиться, противиться, воспротивиться. Щоб козак в військо ходить не огурявся.
Переора́ти. Cм. Перео́рювати.
Понамучувати, -чую, -єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).
Похворіти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Воли похворіли. Рудч. Чп. 89.
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Чуб. V. 946. Ум. ручаєць. Чуб. 1ІІ. 305.  
Угілець, -льця, м. Ум. отъ угіль.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕМИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.