Вірша, -ші, ж. Стихотвореніе, преимущественно школьнаго происхожденія на тему по большей части духовнаго или нравственно-поучительнаго, а также историческаго содержанія, — распространены были въ старой украинской литературѣ. різдвяна, великодна вірша. Поздравительное стихотвореніе на праздники Рождества и Пасхи, преимущественно съ библейскимъ сюжетомъ.
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus.
Гуна́ти, -на́ю, -єш, гл. = Лунати.
Довгоп'я́тий, -а, -е. Длинноногій. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довюп'ятий. Узяв би я ворону, так довго п'ята.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Клятьба, -би, ж.
1) Проклятіе. Слухайте, панове-молодці, як то жіноцька клятьба дурно йде.
2) Заклятіе. Як німа клятьба, то візьмеш скарб, а то, кажуть, ні.
Надтеса́ти Cм. надтісувати.
Перегромаджувати, -джую, -єш, сов. в. перегромадити, -джу, -диш, гл. = перегрібати, перегребти.
Пообдимати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и обдути, но во множествѣ.
Приспатися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспать съ мужчиной.
