Відмочувати, -чую, -єш, сов. в. відмочити, -чу, -чиш, гл. Отмачивать, отмочить.
Заше́птувати, -тую, -єш, гл. Зашептывать. Батюшка усе зашептував і записував.
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Подеколи нар. Иногда. Иноді буває так, що усе сонце темнів, а подеколи тільки частина його буває темна.
Порости II, -темо́, -тете́, гл. 1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. 2) Нарости. Потіпають його за боки: чи багато поросло сам.
Прогайнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Промотать, спустить. Ой ти проп'єш, проминуєш усю худобоньку. Що впень загорюєш, за ніч прогайнуєш.
2) Даромъ прогулять (время). Прогайнував цілий тиждень.
Рипотня, -ні, ж. Скрипъ постоянный.
Цундравка, -ки, ж. Старая изорванная или въ заплатахъ рубаха.
Чабанський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака.
Чинбурка, -ки, ж. «Колісчатко на бичові коло лямки, якою тягнуть невід з моря». Єйскъ.
