Жми́крутня, -ні, ж. Кулачество.
Котарь, -ря́, м. = кіт? Колыбельная пѣсня: Ой ну люлі, котарю, та вимети кошару, а ти, котко рудю, та вимети грубу, а ти, котку волохатий, та й обмети коло хати.
Лля́ти, ллю, ллєш, гл. Лить. Нащо в кирницю воду лляти, коли вона і так повна? кулі лля́ти. Врать; бояться. Кулі ллє.
Невеликий, -а, -е. Небольшой, малый. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ум. невели́ченький. невели́чечкий, невеличкий. В мене ніжки невеличенькі. Шумить річка невеличка да й шумить як з лука.
Скандзюбити, -блю, -биш, гл. Скорчить, свести. Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають і руки скандзюбить у три погибелі.
Стрихулець, -льця, м.
1) Гладилка, палочка для выравниванія кожи.
2) Палочка для выравниванія зерна въ мѣркѣ.
Удонька, удочка, -ки, ж. Ум. отъ удка.
Харапудливий, -а, -е. Пугливый. Харапудливий кінь.
Шкорина, -ни, ж. = скорина. Ум. шкоринка, шкориночка. Скачу, скачу діда за шкоринку хліба.
Шмига, -ги, шми́ґа, -ґи, ж.
1) Дощечка, служащая нивелиромъ при набиваніи мельничнаго камня.
2) У колесниковъ: дощечки длиной въ 1/2 аршина для опредѣленія спицъ, съ которыхъ начинать натягивать ободъ. Употребляется ихъ для этой цѣли двѣ.
3) Родъ силка для ловли болотныхъ птицъ. до шми́ги, під шми́гу. Кстати, къ дѣлу. Чи тобі ж до шмиги сватать сина піхотою. не до шми́ги. Неумѣстно, некстати. Не до шмиґи балака.
