Жа́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жа́ба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія леміша. «Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ». — Часть рала. «Чтобы кописть по подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется жабка». 3) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается веретено круга. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ кре́ймашки. 6) Ракета.
Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ум. звичайне́нький.
Знайомість, -мости, ж. Знакомство.
Княженецький, -а, -е. Княжескій. Княженецькі замки.
Копито, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? Ум. копитце.
Кусок, -ска, м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. Сала кусок положила на кружечку. Но о сахарѣ, соли, льдѣ, говорится не кусок, а грудка. Ум. кусочок. Кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку. Кинь ці собаці кусочок хліба, то і вона буде за нами йти.
Лі́єчка, -ки, ж. Ум. отъ лійка.
Представитися Cм. представлятися.
Судиція, -ції, ж. Судъ. Аж там пани сенатори судицію судять.
Широкорукавий, -а, -е. Съ широкими рукавами. У широкорукавій білій сорочці.
