Білюга, -ги, ж. = оклій, Aspius lucidus. Cм. білиця 5.
Діама́нт, -ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик.
Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Начепуритися, -рюся, -ришся, гл. Принарядиться. Захотіла дідча мати начепуритися, поставила-сь бриженята, ні притулитися.
Особний, -а, -е. = особий.
Поодн.. Cм. повідн..
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора.
Чваруватий, -а, -е. Наклонный къ ссорамъ, сварливый.
Чемний, -а, -е. Вѣжливый, учтивый. На тім стільчику чемний молодець на гуслі грає, красно співає.
