Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орда

Орда, -ди, ж. 1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме. Чуб. V. 890. 2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. О. 1862. V. 72. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРДА"
Бублиця, -ці, ж. Родъ рыбы, Leuciscus rutilis L. Шейк.
Гадючник, -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.
Гендльовий, -а, -е. Барышническій, торговый. Це жидок гендльовий.
Дохожа́лий, -а, -е. Взрослый, въ лѣтахъ. О. VII. 39. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Канев. у. Дівка вже дохожала, не сьогодня — завтра заміж піде.
Опороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: родить.
Ослуга, -ги, ж. Услуга, прислуживаніе. Мені дайте... трьох льокаїв до ослуги. Чуб. II. 646.
Суп'ятитися, -п'ячуся, -тишся, гл. Остановиться. Місяць над нею суп'ятивсь, дивиться, дивується. Г. Барв. 208.
Тарах! меж., выраж. стукъ паденія, ударъ, грохоть. Тарах щастя в хату. Ном. № 2059.
Темножовтий, -а, -е. Темножелтый. Шейк.
Шолупайка, -ки, ж. Шелуха, скорлупа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.