Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орда

Орда, -ди, ж. 1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме. Чуб. V. 890. 2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. О. 1862. V. 72. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРДА"
Відхтітися, -хочеться, гл. безл. Перестать хотѣться. Захтілося — запрягайте! — Відхтілося — випрягайте! Ном. № 7974.
Зрахувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Сосчитать. Наїхали купці з Варшави, того коника сторгували, ще за його гроші врахували. Чуб. V. 782. 2) Разсчитать, сообразить. Зміркували, зрахували, що з козака буде. К. Досв. 163. Твоє враховане премудре слово. К. ЦН. 205.  
Карлюжа, -жі, ж. Маленькій уродъ.
Мача́, -чати, с. Зернышко мака. було того як манат. Было очень много. Вх. Лем. 434.
Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ. Лебед. у.
Обділити Cм. обділяти.
Повідсихати, -хаємо, -єте, гл. Отсохнуть (во множествѣ).
Покревність, -ности, ж. Родство.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Мнж. 190. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка. 2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи. Мнж. 190.
Скорий, -а, -е.. Cм. скор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.