Бліяти, -лію, -єш, гл. = блеяти. Там геть за лісом череда десь бліє.
Дотаска́ти, -ся. Cм. дотаскувати, -ся.
Дранти́вий, -а, -е. 1) Изорванный, рваный. 2) Дрянной, негодный. Дрантива коновка. Дрантива свита. Дрантиві колеса.
Зару́бувати, -бую, -єш, сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3) — язик. О лошади: ранить языкъ травою. 4) — себе. Ограждаться, оградиться, защититься. Ой піду я в полонину та в зелену пущу, там я себе зарубаю, нікого не пущу.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Позахолоджувати, -джую, -єш, гл. Застудить (во множествѣ).
Потовпитися, -плюся, -пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. Инша добродійка і в дворі не потовпиться.
Смертобойці, -ців, м. мн. Насмѣшливое названіе башмаковъ изъ цѣльной кожи (названы такъ, вѣроятно, потому, что въ нихъ легко падать).
Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного.
Таляр, -ра, м. 1) Талеръ, серебряная монета въ 75 коп. Заплатила.... біленькими талярами. У туркені у кишені таляри, дукати. Три таляри пропила іще й п'яна не була. 2) Большая пуговица, трехъ дюймовъ въ діаметрѣ, нашиваемая на суконномъ верхѣ мѣховой шапки галицкаго мѣщанина. Ум. талярик, таляричок, таляро́к, таляронько, таляро́чок.
