Запропа́лий, -а, -е. Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость.
Малю́та, -ти, м. Малышъ.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга.
Несвідомий, -а, -е. 1) Неизвѣстный, невѣдомый. Не діло мені овсі несвідоме. Голос... вливався в душу якимсь несвідомим щастям.
2) Не знающій чего. Вербує... кругом себе ватагу людей несвідомих речі і ширить між ними свої... мрії. К. КР. 36.
3) Безсознательный. Я вбачала в їй несвідомого поета.
Омиляти, -ля́ю, -єш, сов. омили́ти, -лю́, -лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Старецький, -а, -е. 1) = старечий 1. Ой старости ви старецькії.
2) = старечий 2. В старецькім тілі та панська душа.
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай!
Чабарня, -ні, ж. Овчарня, загороды и хлѣвы для овець и жилище пастуховъ. Отаман та здумав об'їжджати чабарні.
