Вичитувати, -тую, -єш, сов. в. вичитати, -таю, -єш, гл. 1) Читать, прочесть. Ходив прохати дяка псалтирю вичитувать. І ще багацько.... звідтіль (з книги) він вичитував. 2) Произносить, произнести при чтеніи. Як його вичитувать треба? 3) Выговаривать, выговорить. Ну, що як би їй оце почт вичитувати, як вона знущалася над нами?
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Лупі́йка, -ки, ж. Жена живодера, живодерка.
Нажа́битися, -блюся, -бишся, гл. Надуться, напыжиться. Нажабиться кожен, напиндючиться.
Одіржини, -жин, ж. мн. Очески конопли, остающіеся на гребнѣ или крючкахъ при расчесываніи.
Подостигати, -гаємо, -єте, гл. Дозрѣть, доспѣть (во множествѣ).
Позасипляти, -ля́ємо, -єте, гл. = позасипати 2. Бідні діти, де сиділи, там і позасипляли, вечері дожидаючи.
Пококати, -каю, -єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ).
Пообкладувати, -дую, -єш, гл. = пообкладати.
Поскубтися, -бемо́ся, -бете́ся, гл. Потаскать другъ друга за волосы (о многихъ). Нема його й на світі, як із своєю ріднею, з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи й помириться, то все воно, таки сказано, свій брат.
