Грома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сгребаться. Тепер саме сіно громадиться. 2) Собираться. Стали вірниї слуги його на майданах громадиться.
Кзамент, -ту, м. Экзаменъ.
Кодло, -ла, с.
1) Родъ, племя. Іродове кодло. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались Кодло твоє пропаде і сам изведешся. щоб твоє кодло звелось! щоб тебе з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой родъ погибнетъ.
2) Порожденіе, выводокъ. Рече до людей: кодло гадюче!
Кокошний, -а, -е. Кичливый, спесивый.
Короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Маслови́й м'яч. Родъ игры въ мячъ.
Нао́сліп нар. Слѣпо, не глядя.
Плескач, -ча, м.
1) Родъ круглаго хлѣба съ плоскими поверхностями. Напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів.
2) Шлепокъ. Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину, щоб не висижувавсь у хаті та йшов на роботу.
Розмахувати, -хую, -єш, сов. в. розмаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Размахивать, размахать, махая раскачать. Еней чим дуж спис розмахав. Розмахував руками. Стануть палить степи: вийде чоловік у поле, викреше огню, положить його у соломяний віхоть, розмахи гарненько да й кине. 2) Развѣвать, развѣять, распустить по вѣтру. Над моїми воротами чорненькая хмара.... А я тую чорну хмару пером розмахаю. Попіл вітром розмахало. Вітер по полю слова розмахав.
Ухмизувати, -зую, -єш, гл. Укрыть хмизом, бур'яном. Ухмизувати курінь, загату.
