Безносий, -а, -е. Не имѣющій носа, безносый. Де багато баб, там дитя безносе.
Бурмотати, -чу́, -чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння.
Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. б) — діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла?
Ле́мзати, -заю, -заєш, гл. Медленно ѣсть.
Натопкуваний, -а, -е. = натоптуваний.
Пообгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и обгрузи́ти, но во множествѣ.
Стеління, -ня, с.
1) Стланіе.
2) Подстилка.
3) соб. Дерево для потолка.
Тирлиґач, -ча, м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ.
Тоня, -ні, ж.
1) Тоня, мѣсто гдѣ ловятъ рыбу.
2) Мѣсто, гдѣ тонутъ, небезопасное мѣсто.
