Видніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Дяконе́нків, -кова, -ве Принадлежащій сыну діакона.
Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти.
Заста́вонька, -ки, ж. Ум. отъ заста́ва.
Затанцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Увлечься танцами. Катря до впаду не затанцюється, не росердиться до сварки.
Згостри́ти, -рю́, -риш, гл. Сточить.
Злупок, -пка, м.
1) Отрубокъ дерева, изъ котораго выдѣлывается курительная трубка.
2) У гребенщиковъ: пористая масса подъ периферіей рога.
Каналія, -лії, об. Каналья.
Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме!
