Батько, -ка, м. 1) Отецъ. Єсть у мене батько і рідная мати. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. батько-мати. Родители. Жила я в батька-матері. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї. головатий батько. Отецъ на свадьбѣ. вечернишний батько. Хозяинъ хаты, въ которой бываютъ вечерниці. брехали твого батька дочки (сини). Ты врешь. по батькові. По отчеству. в батька лаяти. Бранить, задѣвая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 2) Употребл. какъ почтительное привѣтствіе пожилому человѣку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Ум. батьо, батусь, батуньо, батусьо, батенько, батечко, батонько.
Будка, -ки, ж.
1) Ум. отъ буда.
2) Кладовая. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем.
3) Навѣсъ на столбахъ надъ гончарнымъ горномъ, досчатая крыша котораго раскрывается во время топки въ горнѣ.
1) Простой экипажъ съ верхомъ. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон: кобила їх везе кривая....
5) Костный остовъ спины птицы.
Наля́пати Cм. наляпувати.
Насупонитися, -нюся, -нишся, гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Облазнити, -ню́, -ниш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ.
Ободняк, -ка́, м. Человѣкъ, дѣлающій ободья. Радом.
Перекидько, -ка, м. = перекинчик.
Розмочувати, -чую, -єш, сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити.
Сичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Гуси сичали. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
