Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переміна

Переміна, -ни, ж. 1) Перемѣна. 2) Замѣна, перемѣна кого или чего другимъ. Гей подай, батьку, подай переміну, бо я марно загину. Грин. III. 595. Та їх (дітей) треба обмить, треба й облатать, треба й обіпрать... а ви знаєте, шо мені ж переміни нема ніякої. Мил. 222. А всім козакам переміна стала. Чуб. V. 63. Ум. перемінка, переміночка. Моя дочко, моя й переміночко! Мил. 219.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМІНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМІНА"
Банькатий, -а, -е. Имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Стор. МПр. 156.. Cм. балухатий.
Барнявий, -а, -е. = барнавий. Вх. Лем. 390.
Бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Зача́хти, -хну, -неш, гл. Простыть, остыть. Уже й борщ зачах, поки ти хліба приніс.
Инакше нар. = инак. Инакше на. Рудч. Ск. І. 126.
Крівавниці, -ць, ж. мн. Красныя бусы. Гол. Од. 70.
Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Вона стане на користь людові нашому. Дещо. 15. Люд вже здавна коверзує — з того лихо плазує. Ном. № 2456.
Підрити Cм. і. підривати.
Повідписувати, -сую, -єш, гл. Отвѣтить письменно (многимъ). Усім повідписував, хто до його писав.
Сухарь, -ря, м. Сухарь. Ум. сухарець, сухарик, сухарчик. Їж ти, сестро, сухарики. Чуб. V. 916. Що ж ти там їсти будеш? Ох, мамцю, сухарці. Грин. III. 620.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕМІНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.