Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переміна

Переміна, -ни, ж. 1) Перемѣна. 2) Замѣна, перемѣна кого или чего другимъ. Гей подай, батьку, подай переміну, бо я марно загину. Грин. III. 595. Та їх (дітей) треба обмить, треба й облатать, треба й обіпрать... а ви знаєте, шо мені ж переміни нема ніякої. Мил. 222. А всім козакам переміна стала. Чуб. V. 63. Ум. перемінка, переміночка. Моя дочко, моя й переміночко! Мил. 219.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМІНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМІНА"
Вихрування, -ня, с. Буйство, буянство. К. ПС. 134.
Кінчик, -ка и кінчичок, -чка, м. Ум. отъ кіне́ць.
Неврожай, -жаю, м. = неврод.
Поприсилювати, -люю, -єш, гл. Привязать (во множествѣ).
Розгрунчити, -чу, -чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать. Мнж. 191.
Самостайність, самостійність, -ности, ж. Самостоятельность.  
Скромадитися, -джуся, -дишся, гл. Царапаться. Чую, в сінях щось скромадиться. Борз. у.
Тижик, -ка, м. пт. = чайка. Вх. Пч. II. 15.
Убувати, -ва́ю, -єш, сов. в. убу́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Обувать, обуть, надѣвать, вадѣть обувь. Чоботи помию — не вбує: ой вона багато гордує. Мет. 264. В постоли вбути. Ном. № 3093. 2) сов. в. убути, буду, деш. Убывать, убыть. Вода не вбула. Я хочу.... щоб цілий рік (гроші) не убували. Рудч. Ск. І. 65.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик. О. 1862. IV. 93.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕМІНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.