Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переміна

Переміна, -ни, ж. 1) Перемѣна. 2) Замѣна, перемѣна кого или чего другимъ. Гей подай, батьку, подай переміну, бо я марно загину. Грин. III. 595. Та їх (дітей) треба обмить, треба й облатать, треба й обіпрать... а ви знаєте, шо мені ж переміни нема ніякої. Мил. 222. А всім козакам переміна стала. Чуб. V. 63. Ум. перемінка, переміночка. Моя дочко, моя й переміночко! Мил. 219.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМІНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМІНА"
Боти мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ. Браун. 19.
Висмівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висміяти, -смію, -єш, гл. Осмѣивать, осмѣять, поднять на смѣхъ. Ном. № 9441.
Вудка, -ки, ж. Уда, удочка. урвалася вудка. Нечѣмъ уже поживиться.
Кайла (м.?) Венгерскій быкъ съ большими рогами. Желех.
Кракати, -каю, -єш, гл. 1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала. Ном. 2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприпу кракали. Чуб.
Крийма нар. Закрыто вплотную. По синьому морю як бжоли снували (кораблі), що аж море собою, наче хмарами тими, прийма укривали. ЗЮЗО. І. 176.
Одір.. Cм. відірвати, -ся.
Пагністки мн. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 80.
Промайнути, -ну, -неш, гл. Промелькнуть. Щось наче промайнуло повз вікна.
Швандрикати, -каю, -єш, гл. Говорить на непонятномъ языкѣ. По німецки швандрикат. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕМІНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.