Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перепеличка

Перепеличка, -ки, ж. Ум. отъ перепелиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПЕЛИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПЕЛИЧКА"
Вибути Cм. вибувати.
Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Вовчуга, -ги, ж. Раст. a) Geranium pratense L. = вовчі лапки. ЗЮЗО. І. 124. б) Geranium palustre L. ЗЮЗО. І. 124.
Дро́тик, -ка, м. Ум. отъ дріт. 2) Прутокъ чулочный. МВ. (1862. І. 40).
Наполега́ти, -га́ю, -єш, гл. = наполягати. Одначе таки наполегали на їх, щоб узяли. Г. Барв. 43. А я все наполегаю: скажи та скажи! МВ. ІІ. 20.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Придержувати, -жую, -єш, сов. в. приде́ржати, -жу, -жиш, гл. Придерживать, придержать. Протиус догнав, Недвига придержав. Рудч. Ск. І. 121. придержати ходу. Умѣрить шагъ, пойти тише. МВ. І. 105.
Смілішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смѣлѣе.
Узміжок, -жку, м. Окраина межи. Черн. г.
Хряпати, -паю, -єш, гл. = хрьопати. Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів. Стор. ІІ. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕПЕЛИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.