Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перепеличка

Перепеличка, -ки, ж. Ум. отъ перепелиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПЕЛИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПЕЛИЧКА"
Билка, -ки, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. Полтав. 2) Стволъ дерева толщиной въ руку. Павлогр. у.
Викришки, -шок, ж. мн. Остатки при крошеніи табаку.
Віда, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. І. 89.
Дво́рський, -а, -е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.
Настрашка, -ки, ж. Устрашеніе. зробити настрашку. Постращать, попугать словами или дѣйствіемъ. Я б йому зробив настрашку, як би він був зостався з хлопцями, так утік бо. Екатерин. у. ( Залюбовск.).
Передвірок, -рку, м.? На пишний мармур попадя ступає в передвірку царських палат Марусі. К. МБ. XI. 162.
Перечикрижити, -жу, -жиш, гл. Перерѣзать.
Росхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. росхлюпати, -паю, -єш, гл. Расплескивать, расплескать, расплеснуть. Не росхлюпуй води по дурному — ти її не носила. Харьк.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець. Шевч. ІІ. 245.
Ширококрижий, -а, -е. Съ широкимъ задомъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕПЕЛИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.