Вороненя, -няти, с. = вороня. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Ум. вороненятко. Прилітає ворон з вороненятком.
Граму́зджа, -жі, ж. = Хмиз.
Затовкма́чувати, -чую, -єш, гл. = затокмачувати.
Затурбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Був собі чоловік, — Остапом звався. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться.
Кабашний, -а, -е. Кабацкій. Гей, каже, ти, шинкарко молода, ти Насте кабашна.
Котитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Піт з його котиться.
2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться.
3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться.
Покощування, -ня, с. Наведеніе лакомъ, лакированіе.
Розлупатися, -паюся, -єшся, гл. Продрать глаза (послѣ сна). Поки встане та начухається та розлупається та роздивиться, а робота стоїть.
Татарчин, -на, -не. Принадлежащій татаркѣ.
