Безжалісний, -а, -е. Безжалостный, несострадательный, не имѣющій сожалѣнія.
Блевузнити, -ню, -ниш, гл. = блягузкати. Що на рот налізе блевузнить.
Ґушува́тий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Зобастый.
Дри́ґа́ти, -ґа́ю, -єш, одн. в. дриґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дѣлать быстрое движеніе ногою; судорожно подергиваться. Тут уміра, а ногою ще дриґа. Не рад лях, що взяв по зубах, а він ще і ногами дриґає. А Потоцький ще гірш сміється: аж ніжками дриґа та регочеться. І старому собаці дриґають жили. Тепер вони сплять з перепою, не дриґне ні один ногою.
Лу́шник, -ка, м. = лучник.
Мурмота́ти, -мочу́, -чеш, гл. 1) Бормотать. Народ... мурмотав: паноче, згинь. 2) Роптать. 3) Журчать.
Пошкварити, -рю, -риш, гл.
1) Пожарить нѣкоторое время.
2) Изжарить (во множествѣ).
Сімсот числ. Семьсотъ. У вдовиної дочки сімсот сорочок: як повіне вітер, так і тіло знать.
Удерти, -ся. Cм. удирати, -ся. Удесяте, нар. Въ десятый разъ.
Храпа, -пи, ж. Колоть на дорогѣ, замерзшая грязь. Тяжко на коні храпою їхати.