Архимандри́цтво, -ва, с. Мѣсто, должность или званіе архимандрита.
Базіка, -ки об. Болтунъ, балагуръ. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Джерела́стий, -а, -е. = Джерелатий. Киплять меди по кубках джереластих.
Підсідельний, -а, -е. Подсѣдельный.
Поколещина, -ни, ж. = поколесне.
Покора, -ри, ж. Покорность, смиреніе. Цнота і покора не має місця у панського двора. Що питали, на все одмовляв з покорою.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость.
Почувати, -ва́ю, -єш, сов. в. почути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать, услышать; узнать. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало, що за Дашевом під Сорокою множество ляхів пропало. Почула Єлизавета вітання. Почувши ж, що в огні спеклась, сказав: «Нехай їй вічне царство!» 2) Чувствовать, почувствовать. Почув тепло козак. Бий його дужче, щоб почув. 3) Чуять, почуять. Почула душа, що смерть за плечима.Ми весну почуєм та вп'ять помандруєм.
Розмишлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розмислитися, -люся, -лишся, гл. Предаваться, предаться размышленію, размыслить. Не сиди, Марусю, розмишляйся.
Росхристаний, -а, -е. Съ раскрытой грудью, незастегнутый. Старий Грімач без шапки ходить, росхристаний. Росхристана сорочка.
