Заве́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать «вей-мир». «Яку торбу, якого баранця?» — завышали жиди.
Зажениха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. — з ким. Увлечься ухаживаніемъ. З дівчатами заженихався.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня?
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
Кленок, -нка, м. Ум. отъ клен.
На-по́хопі, нар. = на-похваті. Стояв на-похопі заступ, а він його застукав.
Обливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. облитися, обіллюся, -ллєшся, гл. Обливаться, облиться. Там дівчина та полощеться, полощеться, обливається.
Повідгортити, -таю, -єш, гл. Отгресть (во множествѣ). Повідгортай оту землю звідтіля.
Утеклий, -а, -е. Убѣжавшій, бѣглець. Я ж не втеклий, я ж свій чоловік, і сам прийду, — чого мене вести по вулиці.
Циганський, -а, -е. 1) Цыганскій. У тебе циганська урода. 2) циганська го́лка. Большая толстая игла. 3) циганський піт. Дрожь. Усіх циганський піт пройма. 4) циганська риба. Головастикъ.
