Авдо́тька, -ки, ж. Видъ рыбы: gobius barbatula.
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна.
Журли́вий, -а, -е. 1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. 2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. 3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все чужая чужина.
Затьо́па, -пи, об. = задріпа.
Зашква́рити Cм. зашкварювати.
Ле́нта, -ти, ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую.
Надгриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. надгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Отгрызать, отгрызть часть.
Поперемучувати, -чую, -єш, гл. Измучить (многихъ).
Поріст, -росту, м. Ростокъ.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.