Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Кірець, -рця́, м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу.
Обербенути, -ну, -неш, гл. = обемберити.
Переставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. переставити, -влю, -виш, гл. Переставлять, переставить, передвигать, передвинуть. Сердешний Наум ледве ноги переставляє. Переставляти вуліки.
Печатка, -ки, ж. Ум. отъ печать.
Півкварта, -ти, ж. Мѣра жидкости: полуштофъ, 1/20 ведра. Чи то Бог покарав мене, чи півкварта горілки зашкодила мені.
Повтанажувати, -жую, -єш, гл. Утомить сильно (многихъ).
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Топірня, -ні, ж. Часть плуга: доска для помѣщенія топора.
Шарок, -рка, м. Ум. отъ шар.
