Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошитися

Поши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Сшить. Пошилася сорочка. 2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. Левиц. Пов. 334. 3) — у ко́го, між ко́го. Превратиться въ кого. Ти... пошивсь з ріднею в москалі. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). Не пошились ми в чужоземщину слідо́м за своїми спокушеними главами. К. ХП. 131. І вона між пани пошилась. — в ду́рні. Остаться въ дурняхъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШИТИСЯ"
Біль III, болю, м. Боль, страданіе. Чужий біль нікому не болить. Ном. № 2344.
Бородиця, -ці, ж. То-же, что и богородиця, капюшонъ, пришитый къ верхней одеждѣ. Гол. Од. 36.
Добрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
Насущник, -ка, м. Насущный хлѣбъ. Він... крівавицею добува той насущник. Сим. 217.  
Охвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Жертвовать собой, обрекать себя.
Підголити, -ся. Cм. підголювати, -ся.
Пустельний, -а, -е. Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323).
Редечка, -ки, ж. Ум. отъ редька.
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Єв. Мт. VI. 9. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. Ном. № 10733. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. КС. 1883. III. 675. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже. Мкр. II. 35.
Штик, -ка, м. Штыкъ. Од штика спину смика. Ном. № 976.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.