Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошитися

Поши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Сшить. Пошилася сорочка. 2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. Левиц. Пов. 334. 3) — у ко́го, між ко́го. Превратиться въ кого. Ти... пошивсь з ріднею в москалі. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). Не пошились ми в чужоземщину слідо́м за своїми спокушеними главами. К. ХП. 131. І вона між пани пошилась. — в ду́рні. Остаться въ дурняхъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШИТИСЯ"
Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
Глинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глина. 2) Фарфоровая глина. Кіев. Черниг.
Лоскоту́ха, -хи, ж. = лоскотарка. Чуб. III. 187.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
Писарь, -ря, м. 1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. КС. 1887. VI. 466. Ум. писарець, писарьок. Грин. І. 89, писарчик. Левиц. І. 300. Чуб. III. 454.
Писачка, -ки, ж. 1) Ум. отъ писака. Писала писачка, читає собачка. Ном. № 6081. 2) Заостренная палочка для расписыванія подошвы узорами. Сумск. у.
Посилка, -ки, ж. Посыланіе, посылка. О. 1862. IV. Рус. вес. 1.
Приодіва, -ви, ж. Одежда, платье. Вх. Лем. 456.
Тогочасній, -я, -є. Относящійся къ тому времени, того времени. Схоластичня тогочасня интелліґенція. К. ХП. 116.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1. МУЕ. III. 160.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.