Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошерхнути

Пошерхнути, -ну, -неш, гл. О кожѣ человѣка: сдѣлаться шероховатой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШЕРХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШЕРХНУТИ"
Бігунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бігунець. 2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть. Чуб. І. 313.
Десяти́нний, -а, -е. Относящійся къ десятин'ѣ. Десяти́нний мед. Десятая часть съ продаваемаго меда. Закр.
Йорка, -ки, ж. Очистки отъ чищенья уже выдѣланной кожи. Волч. у. Ум. йо́рочка.
Окличен, окличний, -а, -е. Извѣстный. А був старшиною Грицько Коломниченко — по всьому війську барзе окличен. АД. І. 177.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила. Ез. V. 96.
Удака, -ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. МПр. 68. на вдаку. Наврядъ, едва-ли.
Упирь, -ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п'ють. Грин. II. 96.
Чабаненко, -ка, м. Сынъ, чабана,
Шмалій, -лія, м. 1) = смалій. 2) Холодный, рѣзкій вѣтеръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШЕРХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.