Волосувати, -сую, -єш, гл. Таскать за волосы. Він так мене волосував, що й на голові нічого не лишилось.                         
                        
                                                
                          
	Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться. 
                        
                        
                                                
                          
	Запря́тка, -ки, ж. Мѣсто, гдѣ прячутъ или прячутся. 
                        
                        
                                                
                          
	Пішохід, -хо́ду, м. Тротуаръ.   У Харькові пішоходи з дощок, чи з каміню.  В городі... якісь пішоходи роблять, щоб в грязі добре, бач, було ходити пішки.  Раз я вийшов в город, йду по пішоходу. 
                        
                        
                                                
                          Прокашлювати, -люю, -єш, сов. в. прокашляти, -ляю, -єш, гл. Прокашливать, прокашлять.                        
                        
                                                
                          Раква, -ви, ж. Масляница, масленка.                         
                        
                                                
                          Справедливий, -а, -е. 	1) Справедливый. Справедливого чоловіка, то й Бог любить. 
	2) Настоящій. Справедливий чумак був.  Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая.  Шукай, мати, шукай, мати, справедливої ворожки.                         
                        
                                                
                          Справування, -ня, с.
	1) Отправленіе, исправленіе (должности).
	2) Поведеніе.                        
                        
                                                
                          Судук, -ка, м. = судак.                         
                        
                                                
                          Терсувати, -сую, -єш, гл. Не беречь (вещей), истаскивать. Усе в тебе під ногами, терсуєш.