Заворкота́ти, -чу́, -чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Позабризькувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці.
Поздавати, -даю, -єш, гл. Сдать (во множествѣ). Поздавали хлопців у некрути.
Поколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Исколоться, уколоться.
Сластьонниця, -ці, ж. Торгующая сластьонами.
Тужавіти, -вію, -єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь.
Храмота, -ти, ж. соб. Хромыя животныя. На другий день не рушають з тирла, поки добре не вгріє сонце і не опаде роса, бо од роси буває багато храмоти.
Хундамент, -ту, м. Фундаментъ.
