Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починити

Починити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать. Да що будем робити, що ми починимо? Лукаш. 30. Отаке то йому вража вдова починила. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНИТИ"
Байдара 2, -ри, ж. Родъ судна. Посунули по синій хвилі, поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883) 298.
Бокань, -ня, м. Полнобокій, бокастый. Желех.
Горі́ський, -а, -е. Верхній. Cм. Горі́шній. Kolb. І. 92.
Запада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. запа́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Проваливаться, провалиться; обваливаться, обвалиться. Новая хата нехай западеться. Чуб. V. 792. Через письменних світ западеться. Ном. № 6044.
Підскік, -ко́ку, м. Прыжекъ, подпрыгиванье. підскоком. Въ припрыжку. Лохв. у. в підскоки. Быстро, бѣгомъ. Я в підскоки в кліть. Федьк.
Поналузувати, -зую, -єш, гл. Налущить, нащелкать (сѣмячковъ, — во множествѣ). Не люблю я, як ви скрізь поналузуєте; візьміть хто небудь та позамітайте. Пирятин. у.
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха. Вх. Зн. 52.
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами. Шевч. 46.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.