Бебехнути, -ну, -неш, гл.
1) Бросить сильно (о массивномъ). Як бебехнув його об землю!
2) Ударить. Ти, кае, бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне!
3) Упасть, броситься съ шумомъ (о массивномъ). Погасив світло та й бебехнув на ліжко. Попадя і бебехнула з горища.
3) Выстрѣлить. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив.
Застру́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. заструпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Струпѣть, заструпѣть, покрыться струпьями.
Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Перегінний, -а, -е. Перегонный. До чорта всякого добра: перегінних горілок, смачних наливок.
Принудити, -джу́, -диш, гл. Истомить, истомить тоской. Уже мене упинила чужая дитина: і рученьки зв'язала, гулять не пустила і серденько принудила.
Ряжка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа.
Спогадати, -да́ю, -єш, гл.
1) Вспомнить, припомнить. Ой хоць мене родиночка з милим розлучила, спогадай же собі, милий, як я тя любила. Спогадай, чим був ти спершу.
2) Вообразить, представить себѣ. Як я тебе кохаю, — не спогадаю.
Творчий, -а, -е. Творческій.
Теля, -ляти, с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ум. телятко, телятонько, теляточко.
Шарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Моя, тереть (мочалкой и пр.).
2) = прашувати. Пішов шарувати буряки.
