Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошастати

Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШАСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШАСТАТИ"
Бештання, -ня, с. Брань, нагоняй.
Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Грин. ІІІ. 519. Воли випрягає, пугу одіймає. Чуб. V. 279. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме. Ном. № 1277.
Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Здобаритися, -риться, гл. безл Случиться. Вх. Лем. 419.
Пиха, -хи, ж. Гордость, важность, надменность, заносчивость. Чуб. І. 93, 282. Панська пиха. Стор. МПр. 76.
Піжмурки, -рок, ж. мн. Родъ игры: жмурки. Мил. 54. Діти в білих сорочках у піжмурки в яру гуляють. Шевч. 407.
Пратва, -ви, ж. То-же, что и прало, мѣсто, на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Черк. у. зимою пратву рубають, т. е. вырубываютъ прорубь. Ваші ніколи не йдуть пратву розрубувати, ви так і понадились на готовеньке ходити. Пирят. у.
Приздріння, -ня, с. Подозрѣніе. Він у нас у приздрінні. Харьк. г.
Пунь, (ня м.?), пу́нька, -ки,, ж., пунькало, -ла, с. зоол. Bombinator igneus, жерлянка. Вх. Пч. II. 16.
Чернуля, -лі, ж. Кличка черной коровы. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШАСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.