Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошастати

Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШАСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШАСТАТИ"
Зона, -ни, ж. = зана.
Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Ле́гшати, -шаю, -єш, гл. Становиться легче. Оці вірші віршую я для себе, братія моя: мені легшає в неволі, як я їх складаю. Шевч. 442.
Прасок, -ску, м. Ум. отъ прас. Употребляется и самостоятельно въ знач. 1 и 3. Знала б прасок добрий. Ном. № 3624.
Пропалий, -а, -е. Пропавшій.
Ряжа, -жі, ж. 1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех. 2) Шайка банная. Ум. ряжка, ряжечка.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Утрутити, -ся. Cм. утручати, -ся.
Хращати, -щу, -щиш, гл. О дергачѣ: кричать. Вх. Уг. 273.
Шевеліти, (-лю, -лиш?), гл. = шелестіти. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШАСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.