Золитися, -лю́ся, -лишся, гл. Бучиться, щелочиться. «Золись-золись! на більш не надійсь! (як золять плаття).
Зупинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зупини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Такий бенкет задали, що аж до неба дим пішов та на хмарі зупинився.
Крот, кроть, нескл. Кратъ, разъ (только въ бранныхъ выраженіяхъ). Сто сот крот його ма. Не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Прийшли жиди воли брати, а я стала не давати, кроть сот вашу ми.
Наля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Нахлопать, нащелкать. 2) Надавать пощечинъ. 3) Наболтать языкомъ.
Перерубувати, -бую, -єш, сов. в. переруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Перерубывать, перерубить.
Пожалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Сжалиться надъ кѣмъ; пожалѣть кого. Ой пожалься, милий Боже, дівчиноньки молодої.
2) Пожалѣть чего. Пожалься, Боже, собаці білого хліба.
Полишити, -шу́, -шиш, гл. Оставить, перестать. Полишили свої маєтки, та й за ним у слід пішли. Ой полишив білий хлопець Маріку любити.
Проговіти, -вію, -єш, гл.
1) Проговѣть.
2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла.
Розблягузкати, -каю, -єш, гл. Разболтать. Не вже баби розблягузкали по всьому селу.
Сприскувати, -кую, -єш, сов. в. сприскати, скаю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать. Орисі й води не треба було: слізьми сприскувала. Ще б треба святою водицею сприскати.
