Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почухмарити

Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУХМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУХМАРИТИ"
Бурдюг, -га, бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Чуб. V. 1086. О. 1862. X. 44. Вх. Зн. 4. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ни. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Св. Мр. II. 22. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок. Вх. Зн. 4.
Буркуночок, -чка, буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Вулік, -ка, м. = вулій.
Гультя́йство, -ва, с. 1) Праздность, лѣнтяйничанье, повѣсничество. І який буде лад з твого гультяйства? 2) соб. Лѣнтяи, кутилы, повѣсы. Он зібралось усе наше гультяйство.
Куряниця, -ці, ж. = курява 2. Вх. Уг. 249.
Опаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. опаскудитися, -джуся, -дишся, гл. = обпаскуджуватися, обпаскудитися.  
Оскоромити, -ся. Cм. оскоромлювати, -ся.
Стрілецький, -а, -е. Охотничій. Крест стрілецький. Федьк. І. 19.
Убагнути, -ну, -неш, гл. Понять. І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне. Котл. Ен. II. 34.
Ужов, -ви, ж. = ужва 1. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧУХМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.