Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Воли випрягає, пугу одіймає. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме.
Голий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Хоч голий та в поясі. голий як бубон, як турецький святий. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. 2) О предметѣ: лишенный обычнаго покрова, не покрытый, не занятый ничѣмъ, обнаженный. Обідрали до голої кости. Голе дерево. Положив снопа на голому току. Положили Савку на голую лавку. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має. В другій руці голий меч. 3) Бѣдный, голый. Біда нашим головам за панами голими. Нема голій школі волі, а то б догодила. 4) О хлѣбѣ: безостый, безъ усиковъ. Ячмінь з остюками і голий. 5) Гола голка. Игла безъ нитки. 6) голий борщ, гола юшка. Одинъ борщъ одинъ супъ и больше ничего. Баба побігла і взяла коробочку ячменю на відробіток, щоб не гола юшка була. 7) гола піч. Печь, изъ которой выгребены горящіе угли, чтобы сажать хдѣбъ. 8) Родъ игры съ бросаніемъ палокъ. Ум. голенький, голесенький.
Грудо́чок, -чка, м. Ум. отъ груд.
Джиґу́ха, -хи, ж. 1) Все хлещущее или жалящее: розга, кнутъ, насѣкомое. 2) Раст. Крапива, Urtica dioica. Ум. Джиґу́шка. Пужка-джиґушка, — вставай, дівка Марушка.
Костуряка, -ки, ж. Ув. отъ ко́стур.
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати.
Прасолувати, -лу́ю, -єш, гл. Заниматься прасольствомъ.
Пряшечка, -ки, ж. Ум. отъ пряха.
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
