Волод, -ду, м. Влажность.
Ворухнутися, -нуся, -нешся, гл. Шевельнуться. Не зна Марко, як в колисці часом серед ночі прокинеться, ворухнеться, то вона вже скочить і укриє й перехристить.
Дозімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Дозимовать, дожить зиму. 2) Докормить до конца зимы скотъ. Шкапина здихає і нічим дозімувати, — позичте хоч в'язку сіна.
Драгле́нький, -а, -е., Ум. отъ драглий.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла.
2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина.
3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча.
Ожирати, -раю, -єш, сов. в. оже́рти, -жеру, -ре́ш, гл. = обжирати, обжерти. Гушениці ожерли капусту.
Позабігати, -гаємо, -єте, гл. Забѣжать (о многихъ). Кинувши рідний край, позабігали у Московщину.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого.
Привабний, -а, -е. Привлекательный.
Решетина, -ни, ж. = решето. Малий коровай сплели, в ситині, в решетині, що не стане всій родині.
