Жени́х, -ха́, м. Молодой человѣкъ, ухаживающій за дѣвушкой и пользующійся ея взаимностью; это названіе имѣетъ мѣсто только до формальнаго сватовства, послѣ котораго онъ называется уже молодим. Жалуй мене, подружечко; жених покидає. — Не журися, подружечко, — рута зелененька, — сей покине, другий буде, ще й од сього кращий. А я тобі, подружечко, жениха дарую. — Брешеш, брешеш, подружечко, як ти подаруєш, що ти його вірно любиш і з ним помандруєш. Мій первий женише! А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише. Ум. женише́нько, женишо́к. Стривай, мати, погуляю: женишки настигли. Ой то мені женишенько, що три годи ходить. Ув. жениши́ще.
Мела́й, -лаю, м. 1) = малай. 2) Кукуруза.
Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.
Одностайний, -а, -е. 1) Единодушный, солидарный. Будьмо одностайні.
2) Однородный, весь, вездѣ одинаковый, цѣльный. Як би земля одностайна, а то зверху супіскувата, а там далі вглиб солончакувата.
Покидька, -ки, ж. 1) Негодный предметъ. 2) Заброшенное существо женскаго рода. Я така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач.
Роздача, -чі, ж. Раздача. В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Скрипучий, -а, -е. = скрипливий. Скрипуче колесо довше ходить.
Снизька, -ки, ж. Часть ля́ди. (Cм.). Cм. снізка.
Трапок м. Только въ выраженіи: на трапку. Гдѣ случится, де трапиться. На трапку шукай. Елисаветгр. у. Де ніж? — На трапку.
