Ближчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ близький. Душа твоя стане через те ближча до Бога. Ум. ближченький.
Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.
Гузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Мѣшкать.
Накро́їти, -кро́ю, -їш, гл. = накраяти.
Напа́сти I, -ся. Cм. нападати, -ся.
Полуниця, -ці, ж. Употр. преимущественно во мн. ч. Клубника, Fragaria collina L. Зацвіли полуниці. Зродили полуниці. Ум. полуни́ченька. На горі суниченьки, на долині полуниченьки.
Поперекрикувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и перекричати, но многихъ.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.
Шпичастий, -а, -е. Остроконечный.
Штирк, -ка, м. Хвастунъ, фертикъ. Бачили такого штирка.
