Греча́ний, -а, -е. 1) Гречневый. Гречана каша сама себе хвалить. Вари лишень гречані галушки. Наказа́в три мішки́ греча́ної во́вни. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. 2) О медѣ: собранный пчелами съ гречи. Давай, діду, меду!.... Пішов, одрізав йому забоцень такого вже гарного, гречаного. 3) О лошадиной масти: по бѣлой шерсти коричневыя пятнышки. Гречаний кінь.
Дова́жок, -жку, м. Довѣсокъ.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L.
Колупати, -па́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] колупнути, -пну, -не́ш, гл. Ковырять. піч колупати — обрядовое дѣйствіе невѣсты во время сватовства. Стала коло печі та й колупає її пальцем. колупнуло за серце. Защемило сердце. Колупнуло Антося за серце, — аж заплакав.
Ласувати, -сую, -єш, гл. Ѣсть что-нибудь вкусное, лакомиться; роскошествовать. Лежить та ласує медком. Поли ласувать, то ласувать, — бий, жінко, ціле яйце в борщ!
Покушати, -шаю, -єш, гл. Отвѣдать. Сядьте в мене, побесідуйте, хліба-соли ви покушайте. Трошки покушає горілки. Покушав меду — добрий.
Поскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скласти, но во множествѣ. Зараз і задумається і рученята поскладав. Баранина в горшках поскладена стоїть.
Утка, -ки, ж. Утка. Ой попливи, утко, проти води прудко. Ум. у́точка, утінка, утонька, утіночка.
Фоса, -си, ж. Ровъ, канава, яма. Коло млина, млина вода фосу ріже. Ой од Хведя до Антона прорізана фоса. Ой у лісі під горіхом викопана фоса.
Чересок, -ска, м. Ум. отъ черес.
