Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поширочити

Поширочити, -чу́, -чи́ш, гл. = поширити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШИРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШИРОЧИТИ"
Відьмити, -млю, -миш, гл. Колдовать, чародѣйствовать. Параска плеще громаді, що я відьмила. Левиц. ПЙО. I. 375.
Греблі́, -лі́в, мн. = Граблі. Шух. І. 169.
Дзє́кання, -ня, с. Употребленіе дзє вмѣсто де.
Катир, -ра, м. Селезень. Ой ходила дівчина по полю да гонила катира додому. Н. п. Cм. качур.
Обережно нар. Осторожно. МВ. (О. 1862. І. 81).
П'їлина, -ни, ж. см. п'їла. Шух. І. 254.
Почеп, -пу, м. ? = почіпка? сидіти на почепі. Сидѣть на самомъ кончикѣ.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти. Гал.
Цизорик, -ка, м. Перочинный ножикъ. Уман. у.
Чистилище, -ща, с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту. Гн. II. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШИРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.