Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошасть

Пошасть меж. = шасть. Він мене коли-не-коли ціпом, а я його батогом тілко шасть та пошасть. Мнж. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШАСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШАСТЬ"
Дзи́знути, -ну, -неш, гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув. МВ. (О. 1862. I. 86).
Запізва́ти, -зву́, -веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан. Камен. у.
Згорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. Черк. у.
Кітчий, -а, -е. = кошечий. Вх. Уг. 244. кітче молоко́. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 244. Кітча сова. Вх. Лем. 425.
Мохови́й, -а, -е. Моховой. мохова́ вода́. Болотная, тинистая вода. Ном. № 744.
Отерпнути, -пну, -неш, гл. Отерпнуть, замереть. Отерп і сам, не стало мови. Мкр. Г. 56. Як побачив вовка — отерп, одерев'янів, а шапка на самому чолопочку. Н. Вол. у.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Прикочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прикоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Прикатываться, прикатиться. Прикотивсь до дверей. Рудч. Ск. І. 93.
Природжіння, -ня, с. Половые органы. Желех. Колись то було ще з предвіка, як створив Бог чоловіка, — чи забув, чи ся встидав: природжіння йому не дав. Подольск. г.
Худак, -ка, м. Бѣдный, неимущій человѣкъ. Нехай багач дивиться, як худак живиться. Ном. № 1606.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШАСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.