Безтямний, -а, -е. 1) Безсмысленный.
2) Несообразительный, непонятливый.
Вискрипувати, -пую, -єш, гл. Поскрипывать. Ідуть воли, ідуть вози вискрипуючи.
Зрість, зрости, ж. Знакъ отъ сростанія на стволѣ дерева разрубленнаго мѣста.
Переліс, -су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок.
Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий.
2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Не похіпне якесь.
3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло.
Триматися, -маюся, -єшся, гл. Держаться, придерживаться. На Бога складайся, розуму тримайся.
Усовістити Cм. усовіщувати.
Хропти, -пу, -неш, гл. Храпѣть. Хропе на всі заставки. Хріп на всю хату. Кінь так харапудиться: хропе та сопе, та ніздрями паше.
Чемний, -а, -е. Вѣжливый, учтивый. На тім стільчику чемний молодець на гуслі грає, красно співає.
Ше нар. = ще. Батька ше на світі не було.
