Грідушки́(-шок,, ж?). Переднія части кептара.
Дах, -ху, м. Кровля, крыша. Летів птах через Божий дах: «тут моє діло на огні згоріло.» Тріщало, неначе дах зривало з хати. Ум. Дашо́к.
Забуя́ти, -я́ю, -єш, гл. Роскошно разростись, вырости; во множествѣ появиться. Як поле в них буяє бодяками, так забуяли серед Царяграда невольницькі базарі козаками. Густо забуяв наш нарід на руїні.
Кочувати, -чую, -єш, гл.
1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. Отари кочують по степах. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі.
2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана.
Повилуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выйти изъ яйца (о многихъ). У нас ранні курчата гарно повилуплювалися.
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.
Сорочина, -ни, ж. Рубашка. Зося посадила коло себе хлопчика в білій сорочині.
Убрести, -ду́, -де́ш, гл.
1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів.
2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула.
Угождати, -да́ю, -єш, сов. в. угоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вам хоч голову пробий, ти не вгодиш. Сам Бог людям не вгодить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили.
Хазяйчин, -на, -не. Принадлежащій хазяйкѣ. Лема своєї (корови), дак на хазяйчиній учись.
