Затумані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Затуманиться, омрачиться. Зроду бравий запорожець ні сльозинки не пролив, а тепер стоїть понурий, вид його затуманіє.
Їство, -ва, с. Кушанье. І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства.
Набруни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пустить почки. Вже дерево набрунилось.
Напеле́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться.
Позаморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ).
Похвалити, -ся. Cм. похваляти, -ся.
Спозадавна нар. Очень давно.
Упісля нар. Послѣ. На ярмарки я тільки замолоду ходив, а опісля покинув.
Чепуркуватий, -а, -е. Прихорошенный, прикрашенный. Охотнійше почали наші хлоп'ята слухати бурлацьке юродство Котляревського, аніж чепуркувату карамзинщину.
Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Очі чорні, як терночок. Чорні брови маю, та й не оженюся. Чорна свита. Чорна хмара.
2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному.
3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Ум. чорненький, чорнесенький. чорненечкий.
