Виса, -си, ж. Что-либо висящее. Находится въ загадкѣ о висящемъ плодѣ и свиньѣ: Виса висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла.
Заї́жджий, -а, -е. Заѣзжій, пріѣзжій. Заїжджому росказувала бабуся про убогі вжитки.
Козакування, -ня, с. Козацкая жизнь. Господь наустив тебе взятись ізнов до козакування.
Навкула́чки нар. На кулачки. Виходъ же завтра навкулачки.
Одина, -ни, ж. Одиночество, уединеніе. Та в одині-самотині в садочку буду спочивати.
Пасклин, -на, м. Клинъ, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу.
Повиринати, -наємо, -єте, гл. Вынырнуть (о многихъ). Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти сміючись.
Полковницький, -а, -е. Принадлежащій полковнику, относящійся къ нему. Дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан-отець Шрам полковником.
Топцювання, -ня, с.
1) Топтаніе.
2) Ухаживаніе.
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного.
2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе.
3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками».
