Дохова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти.
Забіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. забра́тися, -беру́ся, -бере́шся, гл. 1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов. 2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! 3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. 4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. 5) — на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ).
Зару́жжа, -жа, с. Солончакъ. По заружжах скот гризе землю.
Здима́тися I, -ма́юся, -єшся, сов. в. здиня́тися, здиму́ся, -мешся, гл. = здійматися, здійнятися.
Злосливий, -а, -е. = злісливий. Герод злосливий.
Зяяти, зя́ю, -єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).
Обридливий, -а, -е. 1) Надоѣдливый.
2) Противный. Сякий такий обридливий, да й той до балачки.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш.
Празник, -ка, м. Праздникъ. У Бога що-дня празник. Ум. празничок.
Розвертувати, -тую, -єш, гл. = розвертати. Иди на річку пери, не розгортуючи, не розвертуючи.
