Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починок

Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. Греб. 366. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Вас. 201. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. Чуб. II. 64. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю. Мет. 370.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНОК"
Бидляка, -ки ж. Ув. отъ бидло.
Валашайник, -ка, м. = валашал. Желех.
Виважити Cм. виважувати.
Гавкання, -ня, с. Лай.
Заквили́ти, -лю́, -лиш, гл. Жалобно застонать, заплакать. Заквилило два. соколоньки, на воротях сидячи. Рк. Макс. Заквилить дитятко, схилиться до його Маруся гойдати. МВ. ІІ. 180.
Курок, -рка, м. Курокъ. Да вже шаблі заржавіли, мушкети без курків, а ще серце козацькеє не боїться турків. Макс. Одвів курка і вже хотів був стріляти. Чуб. І. 154.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.  
Седми числ. Семью.
Скричатися, -чуся, -чишся, гл. Истомиться, измучиться отъ крика. (Дитя) за ніч іскричалось і ніч не спало. Г. Барв. 530.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧИНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.