Більмак, -ка, м. Имѣющій бѣльмо на глазу.
Кусати, -са́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] куснути, -ну́, -не́ш, гл. Кусать, грызть. Інший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Козаки, прислухаючись, тільки уси кусають. Оріх кусає. кусі його! Восклицаніе, натравливающее собакъ.
Ле́статися, -таюся, -єшся, гл. Едва идти, плестись.
Мину́шка, -ки, ж. Скоропреходящая. Грушка — минушка: буде та й минеться.
Повістка, -ки, ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка.
Познаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). У Лаврі на мощі познаменувався.
Поноченький, -а, -е. Темный, лишенный свѣта. Скидай сорочку не там, де видко, а на поноченькому.
Примчати, мчу́, -чи́ш, гл. Примчать. Примчали з казанок сивухи. Дідько і попа примчав.
Тмосивий, -а, -е. Темносѣрый.
Шата, -ти, ж.
1) Богатая одежда. Наші лати переходять панські шати.
2) Риза. Коли не піп, так і в шати не одягайся.
3) Окладъ на иконѣ. Образи в срібних шатах. Ум. шатонька. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав.
