Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Запанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча.
Захара́стритися, -рюся, -ришся, захарасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Засориться, забиться. В горлі захарастилось, треба промочить. Люлька захарастилась, треба витеребити.
Ознаймити, -млю, -миш, гл. Объявить, извѣстить. Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о Бозі.
Поперецінювати, -нюю, -єш, гл. То-же, что и перецінити, но во множествѣ.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити.
Рінник, -ка, м. пт. оляпка, водяной воробей, Cinclus aquitaticus.
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра.
Тувальня, -ні, ж. Полотенце.
Хвасті, -тів, ж. = хвастощі. Дайте санчат хвасті підомчать.
