Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починочок

Починочок, -чка, м. 1) Ум. отъ починок. 2) мн. Раст. Spiraea Filependula L. ЗЮЗО. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНОЧОК"
Заби́рзатися, -заюся, -єшся, гл. = забриндзатися. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зільжи́ти, -зку, -жиш, гл. Уменьшиться, облегчиться. Мороз капку зільжив. Вх. Лем. 420.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Посклеювати, -юю, -єш, гл. Склеить (во множествѣ).
Посмердіти, -джу, -диш, гл. Повонять нѣкоторое время.
Правина, -ни, ж. Взысканіе, требованіе.
Прижитний, -а, -е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика... Жалує, жалує, а послі й одвернеться: «що ж? прижитне». Г. Барв. 477.
Проквакати, -каю, -єш, гл. Проквакать.
Узьмінь Самое глубокое мѣсто въ рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ, не замерзающимъ зимой. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Ускосом нар. Искоса. Здалека сідає, вскосом дивиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧИНОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.