Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почухати

Почухати, -хаю, -єш, гл. Почесать (зудящее мѣсто). Біда з ними, — каже, почухавши потилицю. Стор. МПр. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУХАТИ"
Болесний, -а, -е. = Болісний. Плач.... болезний. МВ. І. 100. Не болезне, то и не любезне. (Мачиха говоритъ о пасынкѣ или падчерицѣ). Фр. Пр. 103. До Матері сі пречистої, до святої сі Матері болезної помолю. ЕЗ. V. 108.
Бурдій, -дія, м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно. Св. Л. 27.
Відроблювати, -люю, -єш, гл. = відробляти.
Заджижча́ти, -жчу́, -чи́ш, гл. Зажужжать. Cм. задзижчати.
Кошарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояла кошара. Желех.
Красуватися, -суюся, -єшся, гл. 1) Красоваться. Пишається, красується, сонце зустрічає. Шевч. 219. Чесна дівка красується косою. Кв. Весело йому, легенько і світ йому красується. МВ. 2) Цвѣсти (о хлѣбѣ). Жито красується. Ном. № 10163.
Лахаминдрики, -ків, м. мн. Тряпье, рубище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Свинюха, -хи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Стеженька, стежечка, -ки, ж. Ум. отъ стежка.
Сутісок, -ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.