Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Змалитися, -люся, -лишся, гл. Умалиться, сдѣлаться маленькимъ; дѣлать какъ маленькій. Не казав би то — мала, а то велика та змалилась. Ото змалилася — зазмагалася з дитиною.
Ліпа́нда, -ди, ж. Мазь для замазки деревьевъ при прививкѣ, древесная замазка.
Назбіра́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Собраться. Багацько назбіралось того люду.
Нами́мрити, -рю, -риш, гл. Наговорить невнятно.
Призелений, -а, -е. Зеленоватый.
Пристьобати, -ба́ю, -єш, гл. Пристегать, пришить крупными стежками.
Тама I, -ми, ж. Запруда, дамба.
Чижми, -жем, ж. мн. Венгерскіе сапоги черные или красные. Чижми з острогами. Ум. чижемки.
Шпориш, -шу, м. Раст. Polygonum aviculare L.